Тебе пробачила давно,
Себе ж пробачити не можу.
Тобі, мабуть, вже все одно,
І я свій погляд вбік відвожу.
То винна я, що так кохала,
То винна я, що падав сніг.
Я сльози потай утирала,
Щоб ти побачить їх не зміг.
І хай дощами відшумить
Минуле наше. Так судилось.
Ти лиш зостанься ще на мить...
Пробач. Я просто помилилась...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182137
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: Vogneslava_Svarga