Старий казав, що яблунь пелюстки
Нагадують йому летючий попіл:
Містечко виглядало, ніби поле,
Що снігом замело брудним, хрустким.
Торкався вітер скронь
............................ і білим болем
...............................................стиг.
Брудні худенькі щоки малюка,
І руки, що тягнулися до каші,
І сльози на очах солдатів наших,
І в небі порцеляновий закат,
Де в сонце бив з гармати
.............................божевільний
........................................вражий кат.
В сорочці - воші, в рані - гній і черв,
Це краще, ніж би зжер вогонь Антонів.
Дівочий поцілунок гасить стогін
В санбаті, де любов не знала черг
Для того, хто живий.
......................Там жити радив
.....................................кожний нерв.
Крутила пам'ять чорно-білий фільм,
Старий смалив, а хтось кружляв у вальсі –
Грав віддалік оркестр, ловили пальці
Пелюсток яблуневих білий дим.
Дай бог спасенним бути
............................нам від пекла
..................................................війн.
*** Почти синхронный перевод http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181781
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181961
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2010
автор: miroshnik