Скажи мені, милий,
ти з нею щасливий?
За тебе безмежно я рада.
Прошу лиш одне:
відпусти вже мене,
усього святого заради.
Чому не страждаю?
Я просто ще знаю –
ти досі за мною сумуєш.
Я впевнена, любий,
в думках мої губи,
коли її палко цілуєш.
Ти душу тривожиш,
а з нею не зможеш,
забувши про час, шаленіти.
Поглянь – ти вже зблід.
Бо коли в серці лід,
то й тіло не зможеш зігріти.
Мені її шкода.
Даремна та врода.
Ти навіть її не цінуєш.
Шкодуєш, що втратив?
Та мусиш ти знати,
що вдруге мене не вполюєш.
Тому відпусти.
За розлуку прости.
Тебе я давно вже простила.
Подам мовчки знак:
не кохав ніхто так,
як сильно тебе я любила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181954
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2010
автор: Я все ще та*