Агов, брати!

Агов,  брати!

Агов,  брати!  Нічого  не  змінилось!
Панують  скрізь  жиди  і  москалі.
Невже  нам  зроду-віку  не  судилось
Пожить  по-людськи  на  своїй  землі?
А  мати  лиш  горби  та  мозолі?

Та  що  жиди?  Он  власні  ренегати,
Забувши  голос  крові  на  біду,
Деруть  на  шмаття  гірше  супостата
Вітчизну-Неньку  –  вбогу  сироту,
Продавши  душу  –  черству  і  пусту.

Що?  Продали  Вкраїну,  байстрючата?!
Здали  флоти,  ракети  і  лани;
Продовжуєте  й  далі  продавати
Без  совісті,  без  честі,  без  вини,
Ганьба  народу,  сучії  сини!

О,  Боже  мій!  Коли  ж  ви  нажеретесь?
Та  до  якої  ж  міри  і  межі?
На  той  же  світ  всього  не  заберете,
А  як  прийдешнім  тут  зростать  і  жить?
А  як  державу  будувать,  творить?

Невже  ми  всі  хохли,  а  не  вкраїнці?
Невже  ми  маса  –  збидлена  й  тупа?
Мабуть,  не  буде  ладу  в  цім  звіринці,
Як  не  прозріє  нація  сліпа  –
І  не  постане  ще  одна  УПА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181870
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2010
автор: Гнат Голка