Христя

Осінь  дивилася  з  острахом
А  я  все  питала:  шо  сталось?
Змішала  Вівальді  з  Ойстрахом
Зав’язла  й  сама  змішалась
Дивилась  замисленно-завидно
На  ще  не  зовсім  померле  листя
А  в  горлі  спогади  надривно  тисли
Як  її  звали?...
...  Здається  Христя
Проста    непоказна  дівчинка
У  надто  короткій  міні
Сказала  так  мало,  а  в  серці  тріщинка
І  десь  в  діафрагмі  іній

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181835
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2010
автор: Наталка Тактреба