Німа самотність

Я  подивлюсь  на  тебе  з  сумом  у  очах
Знов  повернуся  без  жодного  слова.
Я  звикла  вже  до  серця  не  німого,
В  якому  здавна  оселився  страх.


Я  подивлюсь  на  тебе  з  тихою  печаллю.
І  здалеку,  бо  зблизьку  я  боюся,
Я  краще  наодинці  залишуся
З  моїм  шаленим  і  пекучим  жалем.


Співати  буду  вдень  і  уночі.
Я  добре  граю  роль  свою  веселу,
Як  зірка  та,  що  на  латині  -  stella,
Яка  на  небі  є  замість  свічі.


І  співрозмовником  мені  лише  свічадо.
Я  в  ньому  бачу  душу  не  свою.
Чужу  подобу  і  не  чужу  біду.
Нехай...ще  може  прийде  все  до  ладу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181777
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.04.2010
автор: Маленькая Ересь