Так странно - сидеть и не чувствовать стула,
Как будто его не придумали.
Как будто я воздух, который вдохнула
Невидима постать внутри.
І якось так дивно - писати римоване
Словами, що ллються з-поміж моїх вік,
Вставать со стола, ніби там щось зіпсоване,
Стояти та не відійти.
Вагаючись між незнайомим і знаним,
Как будто барьеры - на стрежне реки,
Мешать между слов и "старанним", и "странным",
По буквам невысказанным,
Но по сути простым.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181678
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 04.04.2010
автор: Пандем