Горять неспалені мости,
Назад дороги вже немає.
Чому відсутнє слово „ми”?
Чому цей біль так серце крає?
Не покидай мене, прошу.
Залишся хоч на чашку чаю.
Зажди, побудь ще тут.
Хоч ти не чуєш мене, знаю…
Не йди, давай хоч поговорим
Про щастя, сонце чи любов.
„Не йди!” Я вкотре повторяюсь.
Прошу тебе все знову й знов.
Ще мить, ще мить постій!
ЇЇ цілую, обіймаю.
Сльоза стікає по щоці.
„Прощай! Я маю йти… вмираю!”
08.11.09 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181651
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2010
автор: Ксю...