Не побачу твого кришталю,
Бо з*являється він дуже рідко.
Лиш щоразу у Бога молю,
Знов побачить тебе, ніжна квітко.
На обличчі усміх, а у серці весна,
Впізнаю у волоссі барвінок.
Скількох з розуму звела?Ніхто вже не зна
Ти краса, ти Мальвіна з Мальвінок.
В твоїм серці цвіте екзотичний садок,
Випромінюєш радість довкола.
Ти принцеса на цілий всесвітній каток.
Ти, як шарм й венеційська гондола.
Якби в мене був шанс поміняти весь світ
На твої найпрекрасніші очі.
Безперечно, кохана, відмовлюся від...
Та й навряд чи знайдуться охочі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181462
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.04.2010
автор: Андрій Конопко