Якого кольору Твоя душа?
Моя чорніє, наче нічка темна.
Гріхом погано робимо душі,
Тож я свою згубила... Чи даремно?
Коли душа просилася до нього,
І плакала і квилила вночі,
І забувала жити в мирі з Богом,
Чи розуміла я її, чи ні?
Чи кривдила я душу поцілунком?
Отим, що називається гріхом.
Чи може рятувала подарунком,
Коли Тебе відпить давала, хоч ковтком?
А може то не завжди кривда - гріх?
А що, коли душа сама про це благала?
Тому, мабуть, у Тебе світла ще душа,
А на мою вже чорна ніч упала!
Тікай від мене в білий день!
Мене зостав саму у темряві прадавній!
Твоїй душі грішити - зовсім себе згубити...
Зостав мене одну навік у травні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181391
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.04.2010
автор: Mariana