Мені так сумно на душі
Проснись -говорить доля
Проснусь у затінку глухім
А серце у неволі...
Сижу і сльози капають з повік
Як дощ рясний посеред літа
Сижу і ще мій біль не зник
А серце променями сонця не зігріте...
Не знаю я чи ранок на душі
Чи може ніч гріхами оповита
Сижу собі у затінку глухім
І серце променями світла не зігріте
Чому ж сьогодні день такий сумний
Очі сумні і усмішок не має
і все мене оточує сумне
і паросток знов болі проростає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181295
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.04.2010
автор: vitaminka