ВЕЧЕРЯ, ЯКОЇ НЕБУЛО

Виделки  на  тарелях,  білим  порцеляна
Нагадує  про  зиму,  а  та  не  за  горами...
А  за  вікном  наспівує  щось  осінь  п"яна,
На  двох  накрито  і  болять  вчорашні  рани.

Запалюю  свічки,  щоб  трохи  хоч  зігріти  тишу
І  на  дві  треті  келихи  наповнюю  вином,
Так  каже  етикет,  і  на  душі  вже  сірі  миші
Скребуться...  Ні  я  все  ж  не  є  твоїм  ребром.

Цей  "романтичний"  вечір  перетік  у  ранок,
Зійшло  світило,  і  ніхто  не  плакав  в  подушки,
Дивилась  гілка  клена  із  віконних  рамок,
Навіщо  вже  прибрали  білі  тарілкИ?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181275
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2010
автор: Лана Сянська