Пізня година, в руці моїй знову
Все той же простий олівець.
В думки поринаю, мені за основу
Каменяр - загадковий митець.
Знову дощ за вікном, знов намагаюсь,
Складати до купи слова.
Все тут що думаю, чого не цураюсь,
Тут Думка зростає нова.
Де б стріти митця? Неповторна людина,
"Жмутків" чарівних творець.
Зосталось гадати, ніде дізнатись,
То знає лиш Бог наш. Отець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181269
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2010
автор: Мрійник