Сумно, боляче, простимо…
Ми не станем воєдино,
Ми не ми, прости, єдиний
Мій натхненник і герой!
Сумно, бо ми не зустрілись…
Боляче, бо все спішили.
Та простиме все і всюди,
Бо ми вірим в майбуття!
Зроду віку не любила,
Вже сто літ як не летіла,
Ти підняв мене на крила
Допоміг зійти в політ.
Дякую тобі за слово,
Дякую за ту розмову
І прости мене за мову
Нерозгаданих джерел...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181241
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2010
автор: Аліска