Написати про нас трактат,
Розпіарити і розкрутити,
А може вчинити собі теракт
І про ролі нікчемні забути.
Скільки у нас змінних облич?
Скільки масок міняєм щоденно?
Без репетицій йдемо на сцену
І віримо в наших героїв ревно.
Нам сценарії пише не хтось,-
Ми кліпмейкери і лицедії,
Нам би добре й щасливо жилось,
Та лускають наші мрії.
Якось увійшовши у роль,
Розумієм, від неї нудить ,
На цей раз глядач не прийшов,
Кінщик спився, кіна не буде.
Оголені лиця, душі загублені
Плачуть іноді від самоти,
Ми не в кадрі, не буде дублю,
Справжні сльози, слова німі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181161
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2010
автор: Лана Сянська