І
Зірки не гаснуть просто так...
І зірка зникла. Наблизилася мрія.
Чия? Її! Та мабуть на дурняк
Вона у когось щастя попросила.
А може я їй в цьому допоміг?!
ІІ
Можливо, щастя попросила в тебе...
Краплиночку єдину на віки,
Щоб світлішим раптом стало небо,
Щоб забути минулії роки,
Мрії всі щоб збулися з тобою,
Щоб знайшла себе в очах твоїх,
У житті щоб завжди були поряд...
Отож скажи чим їй ти допоміг?
III
Спіймав я зірку. Трішки потримав.
Обдумав все належним чином.
В розгорнутому вигляді взяв.. подарував
Відгородив усе це дерев'яним тином.
З цим каменем подарував тепло,
Яке тримаючи так обпікає руки...
Я поділився, в серце несучи добро,
Якого так давно не бачила від муки.
І попередникам я дякую за те,
Що щось живе залишили у тілі.
І хай все буде так, як воно є...
Її душі загадки мені не зрозумілі.
Написано у співавторстві...
А.КІНАШ vs. КОРОЗЛИК
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180968
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.03.2010
автор: Aндpiй KIHAШ