Якби знаття, що так буває,
Коли я розпочав дебют,
Рядки із кров’ю – убивають,
У горло хвилею і вб’ють!
Від жартів отаких жорстоких
Відмовився б я навідріз.
Початок був таким далеким,
Не було крові ще, ні сліз.
Та старість – це той Рим, що скоро
Натомість турус та коліс
Не гри запрагне від актора,
А його смерті, ще й на біс.
Як почуття рядок диктує,
Воно на сцену шле раба,
Мистецтво тут вже й не ночує,
Лиш доля дихає слабка.
18.01.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180912
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 31.03.2010
автор: Le Magnifique