Застигла сльза на очах...
Коли він промовив прощай
Скотилась по ніжних губах
І впала в остиглий вже чай
І наче сльоза в чашці чаю
Кохання його розчинилось
Ти тихо шептала кохаю
Та певне кохать не судилось
Пронизало серце кинжалом
Коли він закрив тихо двері
Слова ці були гострим жалом
І сльози твої на папері
І сльзи твої на руках
Солоний залишили слід
ЧОМУ лиш лунало в думках
Чому твоє серце не лід
Чому твоє серце не в скрині
Ти б більше не знала жалю
Ти б була свобідна від нині
Йому б не казала люблю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180794
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2010
автор: Марамі