Історія надзвичайно проста

Серед  тонни  сірих  кольорів
Міліарду  безробітних  душ
Я,ми,  ви  залишилися  одні
Помирати  посеред  будніх  днів

З  неба  подають  на  нас
Тисяча  і  одна  стріла
Попала..вбила..це  життя
Історія  надзвичайно  проста

І  навіть  інколи  в  дома
 Відчуває  холод  душа.
Може  вітер  в  тілі  гуляє
 Чи  від  голоду  стогне  вона

Реальність  змінюється  на  сни
Добре  якщо  це  сни  дитини
А  не  старої  травмованої
Інколи  несправедливим  життям  людини

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180731
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2010
автор: Elence