Весна оросила землю дощем,
Зігріла її сонячним світлом,
Надихнула природу на життя,
Нас, на радість в душі і кохання.
Я з тобою стрінусь на світанку,
На зрошеній росою, срібній траві,
Де відпочивають старі човни,
Попливемо у човні в тиші ріки .
Бринять струни щастя у просторі,
Зринають їх акорди в повітрі,
Чується на вустах, присмак меду,
Пристрасть твого цілунку та жагу.
Спонукає весна душу на любов,
Серед лілій, у тихій заводі...
До берегу ріки пристане човен,
Помилуватись квітом диких трав.
У пелюстках грають метелики,
Шукаючи медові краплини,
Насолодившись медом тим, вони
Радісно порхають над квітами.
Зачаровують нас, весняні миті
І поринаємо в красу ту ми,
Вдихаємо неповторний дух її ,
На згадку, в зимові холодні дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180627
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2010
автор: Макієвська Наталія Є.