Нікчемно замислені помсти,
Мостів підірвані арки,
Криються в норах сварки,-
Вони ж досягли свого.
Зови-не-зови допомогу,
Можеш - бери тайм-аут,
Хочеш- роби ставки
На чорне, тільки на чорне,
Інакше-не виграти завтра,
Втрати великі,- бачиш,
За нами уже не плачуть,
Чуєш,- пора збирати
Нажиті усі образи,
Раз,- і замкнеться коло
Вписане у гіперболоїд.
Завтра тебе не буде,
Сьогодні вже капає з даху,
Хандра роздирає вечір
А він ще не йде, не хоче.
Залишить нам недопиту
Каву, гірку як, розлука
І більше уже не попросить
Свічки на столі запалити.
Нікчемно замислені помсти
Залишаться тут жити,
За нами, що тут були,
Ніхто не буде жаліти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180497
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2010
автор: Лана Сянська