Ловлю твій подих. Світ зомлів
Лимонно-жовтою луною
І стелить тишу супокою
В тремтінні синіх вечорів.
Я мрію в полум’ї очей,
Твоїх очей, коханням вмитих,
Це жовте світло полюбити
Відтінком тисячі ночей.
І обійняти, і ніколи,
Так обійнявши, не іти,
Лишитись поряд назавжди
В твоїх обіймах малинових.
Й заснути, може, лиш на мить,
Щоб в сні не втратити цю мрію,
Що в твоїм диханні жевріє
І в моїм погляді бринить.
Твій теплий подих на щоці
Застиг, і марить світ луною
Й лимонну тишу супокою
Лишає в тебе на руці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180402
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2010
автор: Власенко Марія