Ось і все, за мить зачиняться двері,
Ставим на зеро останній цент,
Але мильної опери серія
Мала б мати свій happy end.
Дні, як зйомки, відбитки осені
На плівці відео камери ,
Прокручую, дивлюсь, непрошена
Ностальгія відлунює камерно.
Карі очі твої дивилися
В синє небо, і небо сміялося,
Тоді ми тільки зустрілися,
А сценарії вже кимось писалися.
Задощилось і завітрилось,
Почуття ховалися в нори,
Все частіше розлука снилася,
А я вірила облудливим зорям.
Ось і все... Кілька лічених днів,
І ми все це назавжди забудем,
Рветься плівка барвистих снів,
Happy end (y) , на жаль, не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180400
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2010
автор: Лана Сянська