Життя моє - неначе без польоту птах...
Синь неба все вабить моє серце.
Крила малі зросли - хоча уже в літах...
Вчасно - не створив сімї кубельце.
В роках розлукою живу, усе в страху.
Любуюся блідим сумним ранком.
Все жду птаха чорно-білого на даху,
Щоб приніс мені маля світанком.
Та і ввісні ще сниться огир вороний,
Кажуть - до щасливої дороги.
Усе надіюся - проснеться дух шальний...
Візьмем у житті бика за роги!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180254
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2010
автор: Гурман