...................... Музу:)
Зачинити це місто, цей пил, автотраси і гамір
на високім горищі у темній бабусиній скрині -
щоб вони хоч до ранку не плутались попід ногами -
і заповнити вікна прозорим нічним безгомінням.
Позгрібати ганчір’я думок і засунути в діри,
крізь які витікають розтоплені березнем зорі,
напустити у ліжко твоєї гарячої шкіри -
вище будь-яких рівнів, за межі найбільшого моря –
і роздягшись до самого серця, пірнути в твій подих,
і гойдатись на хвилях твого запашного волосся,
пропускати крізь пальці м"яку переливчасту воду
і ловити золочених риб і багатоголосі
ритми доторків. І не тягнутися більше до неба –
це воно(!) вже до нас починає проситись у прийми -
і зімкнувши пелюстки повік, загортатись у тебе,
засинаючи сонячним пуп’янком в стеблах обіймів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179902
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.03.2010
автор: Tara Maa