Чавлю полуницю руками
Її кров бризкає мені в обличчя
ЇЇ нутрощі вивалюються,
такі принадні та липкі,
просто тобі на перса.
Просто,так,ніби
того хоче ВОНА.
Так, як більше
ніколи не захоче.
Сік, яскравою барвою
стікає...зкапує
зі збуджених сосків.
Тонесенькою змійкою,
велетенського водоспаду
за ними спадають
шматки соковитої плоті.
Холодна та вязка,ти,
занурюєш пальці у неї..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179883
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.03.2010
автор: Кава