ДНК

Де  Наше  Кохання?
Поділось  кудись...  А  ти  запитав  мене,
А  я  не  знала,що  відповісти,
Вісті  від  нього  давно  не  приходили,
Лили  дощі,  кудись  відлітали  літаки  ,
Таки  треба  ж  комусь  до  когось  летіти,
Ти  бачив,  як  пустіло  летовище,
Вище  і  вище  підіймались  срібні  птахи,
Хи,хи,хи...
Так  само  пустіла  моя  душа,
Ша...  І  лише  моя  волосина,
На  твоїй  подушці  залишилася,
Не  я,  а  моє  ДНК.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179844
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.03.2010
автор: Лана Сянська