Прощаємось... Давай без сліз, як всі,-
Дивись, а за вікном, хоч і весна - дощить,
Ти плащ візьми, внизу чекає вже таксі,
Болить? Переболить, ще трохи пощемить.
Замовлено гріхи, замовлено квитки,
Ти знав, ти передбачив це іще тоді,
Казав:" Готує доля нам нові щасливіші витки",-
Нам? Ні тепер уже лише, мабуть, тобі.
Прощай навсе, це значить назавжди,
Ну, ти мене востаннє просто обійми,
Бо я ще хочу залишитися в твоїх очах, зажди,
Отак, тепер пора, ти тільки плащ візьми.
Іди, не озирайся, так, як дощ іде,
Чомусь солоні краплі на твоїх повіках,
Не повертайся, я тепер сказала все,
І світла більш не буде в наших вікнах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179652
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.03.2010
автор: Лана Сянська