Голка коле напружені вени, серце спалює зла рідина.
Доза, ломка, облави сирени, перед тобою біла стіна.
Ти уходиш з життєвої сцени, крок мільйонів до бездни буття.
Трафік, голка, поколоті вени, за дріт колючий у не-життя.
Ти помираєш повільно у часі,
Себе продавши наркоділкам,
Ти наркоман в десятому класі, –
Дякуй державним батькам!
На кістках будуються стіни, та білі палаци владних мужів.
На могилах білі хустини, горе і сльози тисяч матерів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179075
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2010
автор: Славєнін