Відгоріла душа, відболіла,
Серце стихло під кригою літ
І ... упали знеможено крила,
Очеретом заріс густо брід.
І вже сонце за річку скотилось,
Ніч розмову веде із сичом.
І забулося все, і простилось,
І минуле торкнулось крилом.
Тільки очі про щось все благали,
На губах тихе-тихе "болить".
Я такою запам"ятала
Твою, мамо, останнюю мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179029
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.03.2010
автор: Радченко