Він - здавалося такий милий, надійний, близький... Вона - така наївна, дурненька, по дитячому щаслива.. Він - насправді такий жорстокий, черствий, далекий... Вона тільки розкрила свої ніжні крила... Він одразу повискубував з них пір"я... Вона тільки звикла до польотів... Він зіпсував авіалінію... Вона надіялася на мрії... Він їх розбив... Вона жила ілюзіями... Він жив виключно реальністю... Вона любила любити... Він сприймав це як кумедні дитячі представлення про життя... Вона плакала ночами... Він включав "бовдура" і нічого не розумів... Вона боялася втратити те, що в неї було... Він був абсолютно далекий від цього... Вона стояла на краю прірви... Він її підштовхував...Вона прагнула вічно бути поряд з ним... Він просто пішов, піднявши високо голову... Вона забула про гордість... Він начхав... Вона плакала так щоб ніхто не бачив... Він начхав... Вона перестала існувати... Він начхав... Вона змирилася... Він повернувся... Вона почала будувати нове життя... Він все зламав... Вона хотіла піти... Він мовчав... Вона згадала про гордість... Він мовчав... Вона різала йому серце без ножа... Він мовчав...Він зник...Він не міг більше існувати без неї, знаючи що сам винен...
Віку Ха
22.11.09 p.
22:44
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179026
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.03.2010
автор: Віку_Ха