Мої літа над річкою туманами
Лягли так низько і раптово, як біда.
А береги, високі і оманливі,
Покрила густо-густо сива ковила.
Десь заблукали мрії і бажання,
Перетворилося моє минуле в сни.
І стало мудрістю моє кохання,
І помилки на вік залишились весні.
Пливе туман над річкою так низько -
Усе помітніш глибшає ріка життя.
Моя зима уже реально близько
І річки тихшає серцебиття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178846
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2010
автор: Радченко