Подумки…

Подумки..(а  може  «Спогади»)

Зібрав  улюблені  остатки,
Своїх  старих,  нових,  майбутніх  мрій.
Зібрав  вірші  та  всі  нотатки,
І  знов  відчув  в  душі  цей  гнів.
Згадалися  усі  діяння,
Весь  серпень  ніби  в  темноті.
Страхи,  а  може  й  покарання,
Ожили  миттю  у  мені.
Мить,  яку  і  не  забудеш,
Секунда,  та  вічність  у  душі.
Ненависть  і  любов  у  людях,
Зробили  дірку  у  мені.
І  ,справді,  так  багато  сталось,
Змінився  й  весь  навколо  світ.
А  мислення,  думки,  неначе  старість,
Хлопче,  дорослішаєш  ти..

А  так  хотілось  повернутись,
У  ті  дитячі  ще  роки.
Знайти,  змінити,  щось  здобути,
Повиправляти  й  помилки.
Та  от  «секунда»  промайнула,
І  як  удар  по  голові.
І  знову  братися  до  діла,
Збирати  клаптики  свої..
Тут  і  любов,  а  ось  надія,
А  тут  страждання,  боротьба.
Збираю  речі,  там  і  мрії  –
простенькі  треки  в  плейлисті.
І  там  ж  дитинство,
І  надії,  і  очі  –  сонця  промінці.

І  ось  ще  тиждень,
Як  секунда,
А  далі  інше  вже  життя.
Але  завжди  все  так  і  буде,
Життя  –  це  протиріччя,  любов  і  дружба,  боротьба…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178790
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2010
автор: Stуkiт