Я живу своїм життям,
Я живу і я не знаю,
Чи то життя, то є та правда,
Котру я від людей ховаю.
Не завжди хочеться розкритись,
Бо інколи нам боляче стає,
Так важко уперед дивитись,
І відкривати все своє.
Не завжди люди те цінують,
Що я даю на огляд їм,
Нові портрети домалюють,
Залишуть й зроблять все своїм.
Я падаю від розпачу і болю,
Від нерозуміння і тривоги,
Та прошу лиш і молю,
Хай зменшаться мої пороги.
Бо важко завжди підійматись,
У висоту шалену неба,
Дороги завжди будуть розбігатись,
А йти мені усе ще треба.....................
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178789
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.03.2010
автор: notka