Віднині гостро постало питання:
про другу... хм... державну мову.
Одні виражають невтомне бажання,
що чути хочуть "русское слово".
До них тоді в мене буде звертання:
Як ви - росіяни, то їдте в Росію.
(Чому це не вихід, скажіть мені люди?)
Тут раз живете - заявляю я сміло-
вчіть українську, і добре вам буде.
Хоча б, я прошу, шануйте етнічне,
в чужий монастир, як кажуть, не лізуть.
Як ви - українці, то тут вже складніше:
підклали в вогонь добре ви хмизу...
Прадідів волю продаєте безцінно,
гаразді втопитись в святі їхній крові.
За що зневажаєте себе ви так сильно?
На що прирікти дітей ви готові?
Без патріотів не буде держави,
це мабуть того, чого ви чекали?
Щоб українська ніде не лунала,
За які ж це ви цяцьки державу продали?
Про "грАблі" товкмачити точно вже пізно.
І я б полишив, та, справді, не можу
наступите ви - по макітрі всім трісне.
забувати коріння просто не гоже.
І вам, щоб руки не терли зарано,
скажу: закопати народ мій не вийде.
Хто яму візаві копає старанно,
той сам у ній потім зникає...
Робіть російську хоч сто раз,
народного поета з Маяковського зліпіть.
Все рівно, поп лунатиме від вас,
якщо вас легко так дурить.
А я співатиму свій гімн, як хіт сезонний,
і, впевнений, що буду не один.
І прапор не спалю у пічці чи в багатті,
не долучусь до натовпу тварин...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17839
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.08.2006
автор: Серёжа