Ніч била в набат краплинами дощу.
Ніч била в набат криком: «Не відпущу!»
Здавалось, що небо з розуму зійшло;
З нього, так як і з очей, лило й лило,
Криками Банші заходився жорстокий вітер,
Гойдав, ламав безжально дерев віти,
Плачучи, розбивався об змерзле скло…
Зажурений погляд у даль, за вікно…
Доріжки сліз, стікаючих по щокам…
Глибокий сум. Беззвучний крик: «Не віддам!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177963
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2010
автор: Ковтан Надія