Простір кімнати по вінця - космічне сміття.
З внутрішнім світом втрачаю єдиний зв'язок.
Нитки, вузли, павутини проникли в життя,
Спроби зробити літак зі старих сторінок...
Знову бажання горить, але змоги нема.
Я розчиняюсь в підтексті, лови - не забудь..!
Поміж рядків причаїлись найкращі слова,
Кратери поглядів тліють. Скажи що-небудь!
Тиша дзвінка ломить кригу відвертих речей,
Знов з камінців кольорових робитимеш ніч
Ти не подумав, що, може, досить очей,
Досить 17 xвилин із тобою віч-на-вiч...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177932
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2010
автор: Галинк@