Передчуття
Розсиплеться мій сміх намистом кольоровим.
Розкину руки й над горами полечу.
Стрічати вийду я весну в гаї, діброви,
Промінням сонячним до тебе зазирну.
Грайливим капітошкою торкну вуста і очі.
Не потурбую. Промайну, мов тінь.
У сни твої проникну подихом дівочим.
Засиплю пелюстками образ твій.
Відчуєш павутинку на обличчі,
Чи золотавий пил зітреш з щоки.
Прошепочу тобі: "Весна вже кличе!
Прокинься!" Чи почуєш ти?
І, розсміявшись тихо й пустотливо,
Розтану вмить в серпанку золотім.
Лишу тобі щось дуже невловиме:
Передчуття... Цілунок...Срібний дзвін...
І буду снитися. Кому? Сама не знаю.
Твій образ дістаю із небуття...
Розкину руки й мрію колисаю
У хвилях ніжного передчуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177884
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2010
автор: Nino