Запах прілого листя й полину,
Між деревами осінь блукає.
Вигляда з-за паркану хатина,
Мабуть, в гості на когось чекає?
Вікна в стінах, мов місячні плями,
Незачинена хвірточка скиглить.
А в хатині отій живе Мама,
Вечори із самотністю ділить.
А колись - сміх і гамір під дахом,
Так хотілося Мамі спочити.
Розлетілися діти, мов птахи,
Так чому тепер ще важче жити?
Не дають їй думки-сни спочити:
Як там дітям без неї живеться?
Хто підкаже, як далі їм жити,
Хто віддасть їм тепло свого серця?
Все чекає старенька на диво -
Може, хтось із дітей завітає?
Тиша в хаті, немов в домовині,
Душу Мамі самотністю крає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177667
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2010
автор: Радченко