На бурхливих хвилях свої мрії колихаю
Пишу читаю говорю слухаю думаю
Про люд святий який живе у світі людяно
І не відаю що мною буде подолано
Бурхливу хвилю до грудей собі притискаю
Переплити ріку життя все наміри маю
Назад ходу нема мені скалу повстрічаю
Наяву вже відчуваю безсилий пірнаю
Вірою Господь рятує волю проявляє
З глибин темних і холодних мене підіймає
Перстом мені вказує і мовить Йди небоже
Хто вірує в Вищу Силу погибать негоже
Надією все живемо в щонайвище мрію
Безупинний рух віри нікому не довірю
Свою мрію осяйну як квіточку зігрію
Не віддам на поталу її в собі лелію
Хай зустріне мене Бог всесвятістю наділить
Коли буде воля Його у рай оприділить
Без роботи не залишить як буде потреба
Знаю для віри у душі більшого й не треба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177316
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2010
автор: Гурман