Дрівця нарубані лежать,
Їх тут зібралося чимало,
Колись вони в печі згорять,
А зараз скидані навалом.
Хтось щедро лісу наламав
І подрібнив його гарненько,
Бо, мабуть, щастячка не знав
І мав гарячеє серденько.
З дрівець нарубаних з плеча
Нікому дім не збудувати,
Нехай згорять немов свіча,
Щоб мудрість старших вшанувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177218
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.03.2010
автор: Алла Стасюк