Лиш сіра кімната – у серці тепер
Всі барви стерло розчарування
Не забувається мені той день
Пізнавши зради існування
Я клятво вірила у дружбу
І сенс життя лиш в ній мій був
Тепер в загубленій тій вірі
Я маску щастя одягну
Велика роль – малий театр
Всі в нові п’єсі грають
А сльозі мов вогнем в душі
Мене безжально пропікають
Надія біль перемогти – це час
Нехай лікує ці нестерпні рани
Якби ще з серця він мого
Зміг стерти велетенські шрами.
8 березня 2010 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177198
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.03.2010
автор: Іма