Чого моє кохання так нещасне?
В душі я так з тобою хочу щастя.
Від вітру й злих людей оберігати,
По ранках ніжно-ніжно цілувати.
Я хочу глянути в твої бездонні очі,
Й навік забути ті безсонні ночі.
Забути молитви і всі страждання,
Узяти і зануритись в конання.
Невже тобі миліші ті його пизнання,
Невже ти вибрала його кохання.
Ну коли так, я зичу тобі щастя,
Собі залишу я, усі нещастя.
Ну серцю кажуть тяжко приказати,
Тоді колись вже треба вибирати.
Прийняти чи забути ті признання,
Чого безжалісне таке твоє кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177187
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.03.2010
автор: Розбите серце