Шукаю розради я у небосхилі,
Вдивляюсь у візерунки хмар,
Можливо підскажуть вони мені:
Як скинути моїх гріхів тягар?
Я знову побачу образ ясний твій,
Такий він, безгрішний і сумний.
Ти знову пальчиком мені посвариш
І сльозою змивши їх, простиш.
Зросивши мене чистими сльозами ,
Ти силу мені, оту, свою передаси,
Для зльоту втомленої від життя душі
У Всесвітні далі, у його незнані світи.
Для пізнання таїн буття та небуття,
Для зростання та розвитку душі, молодої,
Для посилення духа і мудрості набуття
Від Бога-Творця та від його добра і любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177169
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2010
автор: Макієвська Наталія Є.