Березневим ніжним лелем
Закохалася зима.
Розтеклася дивним хмелем
Давня стриманість німа.
Сонцепроменем долоні
Як торкнувся до щоки,
То сніжинки невагомі
Заховались у струмки.
Стрепенулась, налякалась:
– Ще це сталось, лелю мій?
Усміхнувся він ласкаво:
– Перші слізоньки надій...
Невідоме і незнане
В серці проліском зросло.
Захищалася снігами
Та рятунку не було...
Серце, звідавши любові,
Випромінює тепло...
І поволі, так поволі
Тануло її єство.
Розімліла від блакиті
Погляду його очей,
Прихилилась голим віттям
До коханого плечей.
Засинала ще Зимою
У незвичнім відчутті.
А прокинулась Весною
Поруч з ним...
в новім житті...
2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177072
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.03.2010
автор: olesyav