Дай Боже наснаги дай терпіння
І волю мою Боже укріпи
Пустим не було моє моління
Ти Всесвіту зорею не сліпи
Дай Бог людського порозуміння
І у гріхи ніколи не введи
Розум дай і плід свого творіння
Ти не згуби навік освободи
Проведи крізь вогнену геєну
Не заведи в віків гущавину
Знай Тобою нощно й денно Живу
... і у віках існую наяву
Чи заблукав у незнання лісах
Неправеднего шляху прийнявся
Клявся неправедно по пустяках
Прости Всевишній я помилявся
Клянусь я не плював у небеса
Ікон на площах і ніде не шкодив
Пробачити повинен себе сам
Бо життя як божий син проводив
Не дивлячись що в тих було роках
Хто не щирий мусить сповідатись
Неможна праведно прожить в гріхах
Прийде час за свою совість взятись
Тому що всі релігії давно
Втратили святе зачарування
Зробили з Віри воєн джерело
Та жадібне грошей добування
... Прости Боже спаси і сохрани ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176995
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2010
автор: Гурман