Зриваємо календаря листки,
Летять невпинно березневі дні,
Сонце виглядує з-за хмари,
Падають сніжинки зухвалі.
То тануть вони на землі,
А то рятують їх морози лихі,
Які насилає на весну, зима,
Бо не хоче, щоб прийшла вона.
Мало зимі своїх тих днів,
Хоче владу мати ще кілька діб,
Влада, то для неї розрада,
А до нас і до весни зневага.
Та все ж, дочекаємось ми тепла,
Цвітіння садів, солов'їв співання,
Злітання душі від любові в небеса,
Насолоди від краси, і жаги кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176962
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.03.2010
автор: Макієвська Наталія Є.