Прошуміла літня злива...
Видніються калюжі між трави...
А небесного коня сірезна грива
залишила хмари дощові....
І пливуть вони, пухнастяться, голубляться,
Плачуть тихо вісники дощу,
А між них веселка ніжно тулиться,
Розганяючи людську печаль й пітьму.
Тулиться,сміється, забавляється,
Кольорово в небі виграє,
Знає, дощ цей скоро вже кінчається...
І її до дому забере...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176937
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2010
автор: Andriana V.