Ніч вимкнутеє світло,
о ніжний сатана ,
тобі дарую душу,
тримай , вона твоя.
Мені даруй натомість
хвилину забуття,
бо той хто вище тебе
не прийняв каяття.
І я уже не рвуся ;
розбитий на друзки,
не каюсь ,не молюся,
не вірю у казки.
О боги мого часу
навіщо вам раби?
Навіщо ви створили
людей таких слабких?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176885
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2010
автор: morsei