Урбан – це звір довгорукий, безногий,
Що ощетинився тьмою стовпів,
Світлом ліхтарним сія однооким,
Сумно сутулиться горбом домів.
Виє удень, наче вулик бджолиний,
Глушить стихійним оркестром гудків.
Йде по артеріях плазма мобільна,
Б’ється у серці динаміка спів.
Лиш коли сонце безжальне сідає
В крісло-качалку на відпочив,
Урбан, як тигр покірний, зтихає
В клітці бетонній, що Хомо зробив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176606
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2010
автор: Ecchi-san